Феномен російського світосприйняття

Вітаю вас, любі друзі!

У зв*язку з альтернативною обдарованістю модераторів в еРепаблік, ми змушені були переїхати в підпільні застінки блоггерської "Криївки". Хочеться подякувати Повітрулі за таку блискучу ідею. Щиро сподіваюсь, що цей блог існуватиме і після завершення наших каденцій, та й узагалі - вихід за межі гри відкриває неосяжні горизонти в майбутньому....

 Ця стаття мабуть не дуже відповідає суті Міністерства Культури - просвітницького органу, що несе прекрасне світло знань про звичаї Батьківщини у темряву душ, узятих у полон бісом ігроманії. Але, тим не менш маю певні причини, щоб її опублікувати, а саме:

По-перше, вона безпосередньо стосується причини нашого переїзду. По-друге, вона була моїм дебютом в еУкраїнській пресі після еВоскресання. Ну й по-третє - ну не знаю, актуально мабуть, є ще чимало наївних душ, що сподіваються на прозріння наших північно-східних "братів". Віра - мабуть, найпрекрасніше та найчистіше почуття, але, на жаль, у нашому жорстокому світі іноді варто позбуватись від шкідливих іллюзій.

З оригіналом статті можна ознайомитись тут, як комусь раптом цікаво, вона якимось дивом не постраждала від караючої длані ватомодератора, а тут спробую її підправити, розширити й адаптувати до сучасності. Одним словом - більшебукв

Я не раз зустрічав і на просторах інтернету, і в реальному житті, і навіть в покликаній забути нас про РЛ еРепаблік десятки-сотні-тисячі відчайдушних людей, які з наполегливістю намагаються переконати людей з "ватним" світоглядом в неправдивості їх бачення ситуації в Україні, та і власне в цілому світі.

У Біблії сказано - "Стукайте - і вам відчинять". Але біда в тому, що не за всіма дверми ховаються живі та мислячі істоти. Можна годинами стукати в двері пустого сортиру, але боюсь, що крім булькання, перепрошую, лайна та шарудіння опаришів ви звідти не почуєте. Якщо ви - вічні, і століття пробігають мимо вас як секунди, можна покладати надії на те, що мешканці коричневого озера пройдуть цикл еволюції та набудуть здатності говорити та відкривати двері. Але боюсь, за цей час самі двері розсиплються, та і не можемо ми туди стукати століття - надто обмежений час відведений нам, людським істотам. Тому на цей випадок є й інша порада "Не метайте бісер перед свинями"

Краще зробіть з цього бісеру калину

Проблемою більшості людей є те, що вони часто "плавають" по поверхні, не бачачи "кореню", першопричини того чи іншого явища. У нас завжди було заведено не особливо тепло відгукуватись про чинну владу - я б сказав, усякий українець - природжений анархіст. Будь-яка людина, наділена тою чи іншою владою для нас a priori мудак. В цьому є певний сенс, хотілось би згадати відому притчу про терен, але боюсь, що моя стаття і так займатиме неоковирний простір в кількадесят кілобайт тексту. Ми незадоволені ситуацією в країні. Корупцією. Але весь час чомусь забуваємо одну маленьку деталь - а хто привів цих виродків до влади?

 Кравчук, Кучма, Янукович - вони хіба прийшли до владу через озброєний переворот? Ні, любі мої, вони стали президентами завдяки демократичним виборам. І брудом та кров*ю їх діянь осквернені руки більш як половини українців, які голосували за них. Я не згадав у цьому списку Ющенка, бо яким би безвольним слизняком він не був, перші 2-4 роки після Помаранчевої революції тимчасово відкрили світло надії на краще майбутнє нашій країні. І Порошенка, хай би яким би абсурдним та позбавленим логіки не був цей вибір - наш змучений, переляканий, наївний та не дуже розумний народ виявилося дуже просто купити на шоколадну цукерку під назвою "АТО за кілька годин". Тільки, сталося як і з продукцією його липецьких фабрик - замість омріяного аромату какао-бобів наш народ отримав повний рот самі знаєте чого.

До чого я це веду? Усі чомусь співають пісеньки, ставлять свічки за упокій та узагалі тепло виражаються лише про одну людину, яка постає в образі такого собі гидкого карлика, який своїми гидотними руками ламає мир на землі. І забувають про те, що за цим карликом стоять мільйони, що прославляють його діяння, моляться на нього як на божество та готові горлянку розірвати кожному, хто посміє хоч криво подивитись в сторону їх ідола.

Так друзі мої. Не списуйте усе на пропаганду. Януковича теж обслуговували сотні політтехнологів та іміджмейкери. Якщо хочете сказати, що він просто пикою та айсікью не вийшов - будь ласка

О боже, какой мужчина

А стосовно IQ - почитайте висловлювання усяких там Мілонових-Мізуліних, тільки головне тазом запасіться щоб килими не довелося прати. Не хочу сказати що люди порозумнішали, але ригівське Обло набрало лише 10%, 

Уже 3 термін х*ло керує Росією, оббираючи її до нитки та розподіляючи між собою та своїми друзями нафтові прибутки, в той час коли народ погруз у бідності. Уже місяці йде кровопролитна війна на сході України, в якій вже гинуть не тільки бородаті найманці, але й молоді призовники. Де російський майдан? Де хоч найменші ознаки сумнівів? Ні, лише кривавий шал, сповнені ненависті очі та оскалені зуби скрегочуть на українців, що мали нещастя побажати своїй Вітчизні кращої долі. Наша кров - на їх руках, і ми маємо це запам*ятати, вкарбувати в пам*ять свого народу - інакше ми приречені отримувати кинджал в спину знову і знову. І ні аргументи, ні прохання - ніщо не допоможе. 

Не вірите - тоді сходіть вночі в якийсь неблагополучний район свого міста, та на наполегливу рекомендацію поділитися своїми життєвими благами спробуйте почати вишукану дискусію на тему моралі та справедливості. Пара днів в реанімації насправді не така вже і висока ціна за науку на все життя.

Ось він, той самий ватник. Неабияк вдалий збірний образ типового... ватника. Справді, настільки вдалий, що мені важко придумати синонім. Сіра нещасна істота, латана-перелатана, з підбитим оком, змушена ховатись від негараздів та суцільної безнадії в чарці низькоякісного самогону... сповнена ненависті до усіх, хто посмів жити по-іншому.

Істина пізнається в дрібницях. Забудемо на секунду про те, що цим істотам байдужі сотні людських жертв, ріки пролитої невинної крові та зруйновані людські долі. Блиск меча бога Війни часто осліплює очі. Давайте відійдемо від глобального, та роздивимося наших підопічних під мікроскопом, як хвацькі біологи.

Вибач, але ти народився в Росії. Тобі не скуштувати полуничної коли, фейх?йової фанти та снікерса з васабі. Я й сам гурман, але не настільки радикальний, щоб звинувачувати долю за народження не в тому місці лише через чипси з манго. Абсурд, справді? А ще рік-два назад, до сумних подій сучасності соціальна мережа "Вконтакті" аж кишіла подібними спільнотами, що збирали сотні тисяч підписників. Навіт обитель росіянського гумору "МДК" грішила подібними постами. Куди поділися всі ці люди? Щось підказує мені, що гучніш за всіх кричать "Кримнаш! та Падавітісьсваімпармєзанам!".

Футбол. 22 здорових чоловіків не можуть поділити один маленький шкіряний м*ячик. Але ж скільки емоції вирує навколо цього дійства! Які перепади настрою у російських уболівальників -ще учора вони готові були цілувати не найприємніші частини тіла своїх спортсменів за подаровану перемогу, а сьогодні вже готові вчинити над ними суд Лінча. Sic transit Gloria...

Гейропа, все гниє, гниє та ніяк не згниє, як тіло Вождя в Мавзолеї. Об*єкт ненависті кожного ватника - проклятий край, в якому за лузгання насіння в транспорті тебе чекає штраф в кілька місячних доходів. Але тим не менш, тисячі колорадів та антимайданівців подають документи на візи, і їдуть в Содом вчитись та працювати. Так, уявіть собі - в тій самій Гейропі живе чимало ватників! На вулицях Кракова "су?абл**ть" звучить на кожному кутку, та й недавно пройшовся невеликий маршик з прапорами Донбабве-Луганди, залишивши після себе кілька розбитих облич та пляшок з-під горілки. Гуляючи Ганновером, цим прекрасним містом, то й чуєш кацапський говірок з характерним оканням.(хоч в Дюссельдорфі на щастя ще ними не смердить) Поневолі думаєш - а що ж вам у вашій Роіссєшці не живеться?

І тимчасово позбувшись інстинкту самозбереження, питаєш одну з цих осіб, яка стоячи на чужій землі почала  в голос штовхати ідеї "узького міра" - а якого хріна ти тоді тут робиш, якщо у вас там Путін рай на землі збудував? Кров*ю наливаються очі, та стискаються кулаки у нашого пацієнта. Нема йому що сказати, крім рідного "с*кабл*" та начистити мені мармизу. Але я не один, зі мною кілька одногрупників(при чому один в кольчузі та з мечем=)), а російська сміливість починається наявністю беззахисної жертви та закінчується реальним шансом отримати відсіч. Тому своє універсальне закляття воно бубонить собі під носа, разом із сподіваннями зустріти мене колись одного у темній вулиці.

Дивна ти істота, о ватнику! З піною в роті ти проклинаєш західну культуру, роблячи жалюгідні потуги її відтворити! Ненавидиш нігерів, та слухаєш своїх Міш Маваш та інших православних(тм) реперів! Розказуєш про сотні геїв на вулицях Амстердаму, що палають бажанням гвалтувати слов*янських немовлят, та репостиш черговий лохотрон з роздачею бездуховних айфонів, і навіть у суперечці зі мною, в своїх численних лайливих виразах, ти неодноразово робиш натяки на гомосексуальні контакти.... І борешся самовіддано з фашизмом, поставивши на аву колорадську стрічечку, разом із закликами убивати людей іншої нації, волаючи на кожному кутку про свого воєвало-діда, над чиєю забутою на далекому цвинтарі могилою ти не пролив жодної сльози...

Лицемірний ти ватнику. Простити можна завойовника, бо чужою кров*ю він мріє здобути благо для своєї власної родини. Прощення гідний божевільний - бо не відає він що робить. 

Лицеміре ти, що не вірить у власний чин, та бажає лише одного - зла усім тим, хто хоч на щабель вищий за тебе самого.

Тому гниє Україна, Європа і Америка від бездухоності - як і той чемпіон-спортсмен уже 10-ий рік помирає від стероїдів, на якого ти хотів бути схожим, як і та буржуйська актриса, про яку ти мрієш у нічних фантазіях, гниє від безтурботного стилю життя... Бо за всім цим самообманом ти ховаєш власну ницість та недолугість.

Не тратьте свої потуги на спроби - ви нічого не зміните. Б*юсь об заклад, якщо ви витягнете з дрімучого села чергового путініста, поставите його на вершині якогось Манхеттенського хмарочосу, та покажете йому велич збіднілої від держборгу піндосії у всій красі - ви нічого не зміните. Навпаки, ще більша ненависть, заздрість та жорстокість запече в його серці.

Бо ватництво - це не політична орієнтація, і навіть не релігійна секта. Ватник - він як той гвалтівник, що ненавидить себе і всіх довкола за свою власну недолугість, і силою намагається змусити до любові тих, хто сміють бачити його таким, яким він є. А на практиці відомо лише два способи боротьби з гвалтівниками - грати тюрми, що ізолюють його від суспільства, або свистяча в повітрі куля, направлена рукою месника.

Біда лиш у тому, що 140-мільйонну країну не огородиш парканом, і власну зброю ми роздали, а месників - самі поховали власною байдужістю. В*ячеслав Чорновіл, Сашко Білий, сотні УНСівців, замордованих за часів Кучми у ментівських застінках, наші солдати, яких розстрілюють як мішені, бо їм заборонено стіляти згідно перемир*я....

Залишається лиш надіятися. Надіятися на Бога. Бо в людях вже давно утрачено віру.

UkrainianGuerilla, 22.01.15